1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ЗАХИСТУ (АДВОКАТА)

У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Кримінально-процесуальний кодекс України під кримінальним провадженням розуміє перш за все досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Враховуючи саме це формулювання слід зробити логічний посил — чим раніше починається захист від кримінального обвинувачення, тим реальніша можливість сформувати належну правову позицію, реалізовувати процесуальні права і невід’ємне право на справедливе правосуддя.

Процесуальні документи захисту мають похідний характер від процесуальних документів обвинувачення, формуються під їх впливом і змістом. При цьому на відміну від них більшість документів захисту не має визначеної законом певної обов’язкової форми. Винятком є апеляційна та касаційна скарга, цивільний позов у кримінальному провадженні. Саме тому пересипному громадянину вкрай важко самостійно визначати свою правову позицію через складання процесуальних документів у процесі кримінального провадження.

Навіть адвокат, який вступив у кримінальне провадження, насамперед здійснює роботу з відбору, дослідження, оцінки фактів і доказів, уточнює правову позицію зі своїм підзахисним. І лише згодом ця аналітична робота знаходить логічне і об’єктивне відображення у різноманітних процесуальних документах — заявах, скаргах, клопотаннях, запереченнях.

За допомогою цих процесуальних документів, які подаються слідчому, прокурору, слідчому судді або суду, сторона захисту визначає певні алгоритми і моделі своєї правової позиції і вже на стадії досудового розслідування може впливати на розвиток і напрям кримінального провадження в цілому.

Процесуальний документ, складений захистом, має відзначатись особливою чіткістю формулювань, стислістю, ясністю та логікою викладу, діловим стилем. Обов’язковими є посилання на закон, у необхідних випадках — на том і аркуш справи.

При цьому, коли над такими документами працює адвокат, він додатково привносить до цих документів варіації своїх індивідуальних особливостей і певних стильових відмінностей. За великим рахунком підготовка процесуальних документів адвокатом є реалізацією ним своїх інтелектуальних зусиль і професійних навичок, становить частину цілої системи, яку називають адвокатською майстерністю. Надзвичайно важливими є питання тактики, питання, коли і як використати своє право заявити клопотання, подати скаргу, звернутись із заявою у суд.

Є певні особливості процесуальних документів захисту, виготовлених адвокатом тощо. Перш за все ці процесуальні документи документи не мають владного, імперативного характеру. Вони зазвичай містять прохання або вимогу до певного органу.

Тобто при формуванні правової позиції захисту встановлюються певні фактичні обставини, здійснюється відбір і аналіз норм права. Це дозволяє визначитися з виготовленням необхідного саме зараз процесуального документ, головна мета якого — убезпечити особу від можливих владних «надмірностей» слідчого, органу розслідування, прокурора, а іноді, що гріха ховати, й-суду.

Слід мати на увазі, що КПК за своїм призначенням встановлює певні процесуально-правові бар’єри перед можливим свавіллям обвинувачення. Тому захист, зазвичай адвокат, має добре знати про ці самі бар’єри та вміти належним чином використовувати їх для захисту інтересів підзахисного.

Захист за приписами КПК є вільним у виборі способів у межах, дозволених законом. Завдання ж захисту досягаються насамперед за допомогою відповідних процесуальних документів.

Кожен процесуальний документ захисту має свій зміст, значення і структуру. Як вже зазначалося для більшості документів захисника не передбачено певної, строго визначеної законом форми. Проте процесуальна практика і правивий досвід адвокатів виробили усталені, опрацьовані практичним застосуванням певні вимоги, що їх слід дотримуватись.

Існує думка, що наявність певних зразків чи формулярів процесуальних документів для використання у практичному сенсі навряд допоможе виготовити самостійно якісний документ. Але важливо засвоїти певні правові конструкції процесуальних документів і мати загальну уяву про їх вигляд і зміст.

Тому слід зауважити, що на практиці процесуальний документ складається із вступної, описової і резолютивної (прохальної) частини. У вступній частині містяться назва органу, до якого звертається захист (адвокат), номер справи, місце і час складання, процесуальне становище захисника, адреса, номер засобів зв’язку, назва документа (клопотання, скарга, заява), короткий зміст справи, по якій проводиться розслідування.

В описовій частині викладаються обставини, які захисник вважає встановленими, дається їх оцінка, наводяться підстави і мотиви прохальної частини документа, вказуються статті закону, які на думку захисника підлягають до застосування. Оскільки, як правило, захисник не обмежений приписами і вимогами закону, щодо форми документу, то у ньому можуть бути зроблені навіть посилання на конкретну судову практику, рішення судів у аналогічних справах тощо.

При посиланні на документи, які є у справі, зазвичай вказується том справи, аркуш справи (в необхідних випадках деякі адвокати вказують навіть

рядок!), що полегшує роботу того органу, який розглядає і вирішує клопотання або інший документ захисника, не дозволяє ігнорувати доводи захисту.

У прохальній частині заявляється прохання про вчинення певної процесуальної дії, утримання від її вчинення, прийняття певного рішення тощо.

Важливо! Процесуальний документ захисту має бути вмотивованим, тобто підтвердженим юридичними фактами, які у сукупності обґрунтовують правову позицію.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ЗАХИСТУ НА СТАДІЇ
   ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Під досудовим розслідуванням КПК розуміє стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи .від кримінальної відповідальності.

Досудове розслідування наразі здійснюється у двох формах — у вигляді дізнання чи досудового слідства.

Дізнання — це така форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків. У свою чергу досудове слідство — форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.

Для особи, що у цих процесах буде потребувати захисту і правової допомоги, це почнеться з моменту її притягення до кримінальної відповідальності, тобто стадії кримінального провадження, яка починається з моменту її повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Вже на цій стадії виникає нагальна необхідність у складанні та поданні різноманітних процесуальних документів у залежності від конкретних обставин розслідування та інкримінованого правопорушення.

При цьому слід мати на увазі, що тут сторони процесу не знаходяться у рівних позиціях. З боку обвинувачення виступає державна каральна машина. Важелі і ініціатива знаходяться в руках слідства, прокуратури і слідчого судді. Ця машина діє з абсолютним логічним обвинувальним ухилом і тут нічого не можна вдіяти. Чисто теоретично ціллю оголошується встановлення істини у справі, але досягатися ця ціль буде суто каральними, не сказати — інквізиційними методами.

З огляду на таке становище дуже важливо на цій стадії кримінального провадження не змарнувати час на бездіяльність, а починати вибудовувати правову позицію захисту і виробляти алгоритм дій, маючи на увазі захист прав особи на справедливий суд.

До першочергових процесуальних документів, що створюються захистом на виконання своєї процесуальної функції можна віднести такі — клопотання про ознайомлення з матеріалами розслідування, клопотання про побачення з підзахисним, клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, клопотання про призначення експертизи, клопотання про перенесення слідчої (розшукової) дії, клопотання про виклик і

допит свідка, клопотання про відвід слідчого, клопотання про власноручний запис свідчень, вимога про звільнення підозрюваного з-під варти, скарга на затримання особи, скарга на дії/бездіяльність слідчого, заява про відмову давати показання, скарга про недопущення захисника, клопотання про застосування науково-технічних засобів при проведенні слідчих (розшукових) дій, скарга на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, скарга на постанову про зміну порядку досудового розслідування.

Перелік цей є орієнтовним і приблизним. Документів може знадобитися менше або більше, все залежить від обставин справи та процесу досудового розслідування.